ІнфоЛьвів
Сьогодні: 16 червня 2019 Про нас | Реклама на порталі
погода Львів прогноз погоды

Панорама фірм

Для розвитку бізнесу
Львівська торгово-промислова палата Польсько-українська господарча палата Німецько-український партнерський проект у сфері бізнесу
Служба Старших Експертів (SES)
Побутова техніка
Електрон-Т
Cупермаркети, торгові центри
Рукавичка
Готелі, мотелі
"Нобіліс"
Банки
Банк "Львів Iдея Банк
Реклама, PR
РІА "Профіль"
Довідка
Інформаційно-довідкові номери Львова
Кав'ярні, ресторани
Kredens Cafe
ЗМІ
Львівська хвиля Львівська газета
Послуги
Глобекс-пост Бізнес-планування "під ключ" Науково-медичний центр Святої Параскеви
ARTcity. Ваш інтер'єр
Громадські організації
Лібертас

Вітаміни для Вашого бізнесу!

Дизайн та проектування (листівки, реклама, календарі, флаєри, борди)

Корпоративні видання "під ключ" (друковані та електронні)

×

Курси валют

Офіційний курс гривні
до іноземних валют

  19.02.2015
10 російських рублів 4.3843
100 польських злотих 742.359
100 ЄВРО 3111.15
100 доларів США 2735.8
100 англійських фунтів стерлінгів 4220.23
всі курси валют

 

Українські науковці масово "емігрують" у IT-сферу

назад
2013-11-14 07:52:24

 За кількістю сертифікованих IT-спеціалістів Україна - серед світових лідерів. Як це можливо в умовах недосконалої освітньої системи та проблем з матеріально-технічним забезпеченням? 

"Я мріяв робити наукові дослідження в радіотехніці, а в результаті працюю програмістом", - розповідає свою історію кандидат технічних наук, львів’янин Володимир Остап. Реалізуватися у радіотехнічній галузі молодому науковцю не вдалося. "На практиці це нереально, а програмування стало чи не єдиною можливість щось творити і розвиватися. Це та ніша, де інтелект може принести гідний дохід без особливих матеріальних вкладень", - пояснює співрозмовник.

Він переконаний, що сьогодні в Україні молоді креативні науковці-техніки найповніше можуть себе проявити саме в IT-сфері. Відтак, зауважує молодий чоловік, ця галузь постійно поповнюється фізиками, хіміками, транспортниками, радіотехніками, математиками, які не отримували базових знань з програмування, але самі постигали його ази. До таких самоучок науковець зараховує і себе. "У моєму колективі лише половина працівників з IT-освітою, - наводить приклад Остап. - Решта – самоучки, причому п’ятеро – кандидати наук."

Практично всі самоучки, як зрештою і наш співрозмовник, отримували знання з трьох джерел: курсів, підручників та інтернету. Згідно з дослідженням міжнародного кадрового порталу "HeadHunter Україна", 44 відсотки опитаних українських програмістів не мають профільної освіти. Разом з тим, освітня система в сфері інформаційних технологій потребує вдосконалення, переконані програмісти. Третина опитаних оцінили рівень профільної освіти як "низький", а 50 відсотків – як "посередній".

Освіта не встигає за прогресом

Аби рівень знань покращився і діти змалку навчалися комп’ютерної грамоти, в Україні запровадили новий навчальний предмет – "сходинки до інформатики". Але і тут – типово український підхід: предмет ввели, а про матеріальну базу забули. У тому, що предмет є необхідним і дуже корисним для українських дітей, не сумнівається директор львівської школи №81, математик-програміст за фахом Богдана Проців. Але реалії виявилися значно складнішими: школи не забезпечені відповідною кількістю комп’ютерів. "Приміром, у нашій школі, - розповідає директор, - лише 11 комп’ютерів, які ми закупили ще 5 років тому. Звісно, вони застарілі і їх не вистачає".

Також є проблема з вчителями інформатики, і чи не основне – це матеріальне оснащення самого кабінету: столи та стільці, які були б пристосовані до занять дітей молодшого віку, зазначає Богдана Проців. Математики, а тим паче IT-шники, аж ніяк не зацікавлені педагогічною діяльністю, скаржиться директор, бо мають чимало інших пропозицій, з кращою оплатою. Приміром, "сходинки до інформатики" для другокласників цієї школи викладає вчитель молодших класів, яка закінчила спеціальні курси.

Феномен у генетиці

У схожій ситуації більшість українських шкіл, переконана директор львівської школи. Зрештою, каже вона, вищі навчальні заклади, які готують фахівців ІТ, мають ті ж проблеми: застаріле технічне обладнання, неготовність працювати в умовах швидкого розвитку технологій, невідповідні навчальні програми. Однак проблеми в освіті не стали на заваді формуванню цілої "армії" українських IT-шників. "Уся справа в генофонді українців", - запевняє Богдана Проців. Українці вміють самостійно вдосконалюватися, вчитися і реалізовуватися. "Можна також говорити, що нині ми пожинаємо плоди сильної математичної школи, яку успадкували від радянської освітньої системи", - каже директор. І додає, математика ж бо – основа технологій, розвиває логіку мислення.

Інтелектуальні здібності українців є першопричиною того, що Україна опинилася серед лідерів за кількістю IT-фахівців, каже в інтерв’ю DW директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич. "Цей феномен закладено генетично, Україна є експортером інтелекту, а ще традиційно сильна школа кібернетики і математики", - зауважив Пероганич. Приміром, перший у Європі прототип комп’ютера створено саме на базі Інституту кібернетики Академії наук України, нагадує експерт.

Залучити бізнес

Для програміста головне – базове знання, каже голова асоціації, адже з технічним прогресом усе швидко змінюється, і самовдосконалення для IT-фахівця уже стало нормою. Він погоджується, що навчальні заклади країни не встигають за прогресом, а у сфері інформаційних технологій і поготів. На думку Пероганича, нині уряд має зосередитись не на кількості випускників, а на якості їхньої освіти. "Бізнес, IT-компанії треба долучити до розробки навчальних програм, організувати стажування викладачів на IT-підприємствах, організувати курси підвищення кваліфікації, отримання другої вищої освіти тощо", - каже голова асоціації. Зрештою, каже експерт, бути IT-спеціалістом в Україні стало просто і зручно, бо тут створена "екосистема" для цієї галузі. І це, у свою чергу, відчула талановита українська молодь.