ІнфоЛьвів
Сьогодні: 16 червня 2019 Про нас | Реклама на порталі
погода Львів прогноз погоды

Панорама фірм

Для розвитку бізнесу
Львівська торгово-промислова палата Польсько-українська господарча палата Німецько-український партнерський проект у сфері бізнесу
Служба Старших Експертів (SES)
Побутова техніка
Електрон-Т
Cупермаркети, торгові центри
Рукавичка
Готелі, мотелі
"Нобіліс"
Банки
Банк "Львів Iдея Банк
Реклама, PR
РІА "Профіль"
Довідка
Інформаційно-довідкові номери Львова
Кав'ярні, ресторани
Kredens Cafe
ЗМІ
Львівська хвиля Львівська газета
Послуги
Глобекс-пост Бізнес-планування "під ключ" Науково-медичний центр Святої Параскеви
ARTcity. Ваш інтер'єр
Громадські організації
Лібертас

Вітаміни для Вашого бізнесу!

Дизайн та проектування (листівки, реклама, календарі, флаєри, борди)

Корпоративні видання "під ключ" (друковані та електронні)

×

Курси валют

Офіційний курс гривні
до іноземних валют

  19.02.2015
10 російських рублів 4.3843
100 польських злотих 742.359
100 ЄВРО 3111.15
100 доларів США 2735.8
100 англійських фунтів стерлінгів 4220.23
всі курси валют

 

Наслідки Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом

назад
2013-10-15 09:46:05

Європейський союз є найбільшим експортером та імпортером у світі, а також найбільшим у світі ринком, у якому проживає близько 500 млн. осіб. На сьогодні Європейський Союз є ключовим торговим партнером України[1], а також є її найбільшим іноземним інвестором[2].

Україна, зі свого боку, належить до 12 найбільш активних користувачів торгових преференцій Європейського Союзу на основі Загальної Схеми преференцій.[3], а торговий оборот між Україною та ЄС має стійку тенденцію до зростання. Тому розвиток торгових відносин між Україною та ЄС є одним з пріоритетів міжнародного економічного співробітництва України[4], а також важливою передумовою її успішної інтеграції і світову торгівельну систему. Тому одним з найактуальніших питань відносин між Україною та ЄС  на сьогоднішньому етапі є укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, частиною якої буде Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС[5]. Який зміст даного документу? Які зміни внесе Угода у торговий режим між Україною і ЄС? Які насдідки матиме його підписання для українських підприємств та торгових відносин з ЄС?

Положення щодо Угоди про зону вільної торгівлі містяться у розділі IV Угоди про асоціацію[6] Угода включає 15 глав,  14 додатків, 3 протоколи і  передбачається створення зони вільної торгівлі формату  ЗВТ+, або відповідно до назви угоди зона вільної торгівлі буде  поглибленою та всеохоплюючою. Для створення зони вільної торгівлі передбачається перехідний період, який не може перевищувати 10 років.

Угода передбачає масштабну лібералізацію широких сфер торгівлі товарами і послугами, в тому числі і в таких чутливих для України і ЄС сферах як сільське господарство та аграрний сектор. Окрім правил для торгівлі товарами та послугами, угода регулює електронну торгівлю, торгові аспекти прав інтелектуальної власності, інвестиції, державні закупівлі тощо.

Угода містить ряд перехідних положень, які передбачають відтермінування дії окремих положень конвенції щодо України. Так, Відповідно до п.3 ст.208,  назви таких алкогольних напоїв, як коньяк, шампанське,  херес, порто, аніс, арманьяк, кальвадос, ґраппа, токай, які є захищеними географічними позначеннями в ЄС, зможуть використовуватись в Україні лише протягом 10 років. Подібні обмеження існують також і щодо харчових продуктів. Назви таких сирів, як фета, пармезан та рокфор можна буде використовувати в Україні лише протягом 7-річного перехідного періоду[7].

Також угода передбачає встановлення квот на торгівлю окремими видами продукції, наприклад експорт масла чи цукру з України. Хоча на думку аграрних експертів, за своєю якістю ці продукти значною мірою не відповідають стандартам ЄС, тому наявність цих квот не становитиме перешкоди для торгівлі цими товарами. До того ж, передбачається поступове зниження цих квот.

Згідно з попередніми оцінками Європейської Комісії за рахунок усунення та зниження імпортних мит ЄС,  українські експортери зможуть зекономити 487 млн.євро. Зі свого боку Україна також скасує мита на  імпорт з ЄС загальним обсягом 391 млн. євро. Найбільше виграють українські експортери с/г продукції , які зможуть зекономити 330 млн. євро та продуктів переробки с/г продукції, які  зекономлять, відповідно, бл. 53 млн. євро. Україні доведеться зменшити мита на імпорт транспортних засобів на бл. 117 млн. євро. Повністю буде лібералізовано ринок текстильної продукції. Загалом у рамках зони вільної торгівлі Україна скасує 99,1%, а ЄС відповідно і 98,1% торгівельних мит, які нині діють між двома сторонами[8].

Слід однак зазначити, що скасування мит на промислову продукцію не матиме суттєвого впливу на торгівлю, оскільки мита у цій сфері є досить низькими і становлять в середньому 2,46% в Україні та 1,19% в ЄС. Зовсім по іншому виглядає ситуація в такій чутливій сфері як аграрний сектор, де середні імпортні мита в Україні становлять 6,41%, а в ЄС 7, 42% [9]. Таким чином усунення митних перешкод буде більш важливим для аграрного сектору.  Разом з тим лібералізація нетарифного регулювання надзвичайно суттєвого впливу на розвиток торгівлі мати не буде.

Більш суттєве значення матиме усунення нетарифних бар’єрів, регуляторне наближення технічного регулювання, гармонізацію стандартів та оцінок відповідності. Так, Угода передбачає не лише зниження мит, еквівалентних платежів та скасування кількісних обмежень, як більшість класичних угод про зону вільної торгівлі[10], а йде глибше - передбачає також глибоке регуляторне наближення, гармонізацію правил, процедур і таким чином зближення з внутрішнім ринком ЄС. Це стосується передусім стандартизації, метрології сертифікації, оцінок відповідності, ринкового нагляду та технічних регламентів.  У цих сферах Україна візьме на себе зобов’язання забезпечити відповідність технічним регламентам ЄС(ст. 56). На сьогодні норми та стандарти, які діють в Україні у цій сфері є переважно застарілими, а наприклад сертифікація, яка здійснюється в Україні, переважно  не визнається в країнах-членах  ЄС. Після укладення угоди, продукти які пройшли сертифікацію в Україні відповідно до стандартів ЄС, не потрібно буде повторно сертифікувати в ЄС. 

Угода передбачає також гармонізацію законодавства і в таких важливих для взаємної торгівлі сферах, як державні закупівлі, антимонопольна політика та конкурентне законодавство, державні фінанси та субсидії, захист інтелектуальної власності та енергетичну політику.

Також  наша країна зможе брати участь і системі  вирішення спорів, яка складатиметься з процедури консультацій (ст.305) та базуватись на розгляді третейською групою (ст. 306-310). Рішення третейською групою будуть прийматись протягом 120 днів з часу її створення. Передбачаються також прискорені процедури для сезонних товарів та товарів нетривалого зберігання, які не можуть перевищувати 75 днів.  Такий механізм вирішення спорів буде значно швидшим за  механізм СОТ.

Таким чином, підписання угоди про зону вільної торгівлі позитивно вплине на торгівельні відносини між Україною та ЄС, створить умови для модернізації  торгових відносин, підвищення конкурентоздатності економіки та спростить доступ до ринку ЄС, а також дасть змогу користуватись механізмом вирішення торгових спорів.

Загалом у кількісному порівнянні, угода є більш вигідною для України, ніж для ЄС.

 Звичайно досягення позитивних результатів залежатиме від ефективності її імплементації, а позитивні самі результати будуть більш помітними у середньо та довгостроковому періоді.

Володимир Мотиль

 


[1] За статистичними даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України  за 2012 рік  на країн-членів Європейського Союзу припадає 29,2% міжнародної торгівлі, 32,6% українського імпорту та 25,4 українського експорту. Для ЄС Україна серед 22 найважливіших торгових партнерів,1,4% експорту ЄС і 0,9% імпорту ЄС. Портал  Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://www.me.gov.ua.

[2] Станом на 1.01.2013 загальний обсяг прямих  іноземних інвестицій ЄС в економіку України  склав 42 979,3 млн.дол.США, що становить бл. 80% від загального обсягу прямих іноземних в українську економіку Ukraine: EU bilateral trade and trade with the World / Eurostat. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2006/september/tradoc_113459.pdf.

[3] 72% продукції, яка має право на преференції, користується ними.  У 2011 році у рамках ГСП загальний обсяг експорту преференційних статей до ЄС склав 16,8% від усього українського експорту. Преференційні статті імпорту поширюються на машинне устаткування та механічні пристрої, рослини, масла, прості метали, хімічні речовини, текстиль. Крім того, на деяку продукцію встановлене ЄС мито для країн, що мають статус найбільшого сприяння (КНС), вже дорівнює нулю (українські експортери можуть вільно продавати приблизно 42 % усієї сільськогосподарської продукції на ринку ЄС без обкладання митом) Двостороння торгівля між Україною та ЄС// Портал представництва Європейського Союзу в Україні http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/eu_ukraine/trade_relation/bilateral_trade/index_uk.htm

[4] Заяви Прем’єр-міністра України, Миколи Азарова, та Міністра економічного розвитку України, Ігора Прасолова, на міжнародній конференції «ABC: Україна та партнери» та Панельній дискусії  «Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: перспективи для бізнесу та інвестицій» , м. Київ, 13-14 червня 2013 року

[5] 22 грудня 2011 року  тексту проекту Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, а 30  березня 2012 року угоду було парафовано. 

[6] Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/doccatalog/document?id=56219

[7] Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/doccatalog/document?id=56219

[8] Українські експортери щороку заощаджуватимуть €487 млн від зниження імпортних мит у ЗВТ з ЄС . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://tyzhden.ua/News/79101

[9] Guicci Ricardo. Strategische Bedeutung: wie wichtig ist das Freihandelsabkommen f?r die Ukraine? Eine Einsch?tzung//Wirtschaftsinformationsdienst der Zeitschrift OST-WEST-CONTACT zur Ukraine. – Ausgabe 6. – Juni 2013. – S.8.

[10] Free trade agreements. Legal guidelines – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   investukraine.com, www.sk.ua