ІнфоЛьвів
Сьогодні: 16 червня 2019 Про нас | Реклама на порталі
погода Львів прогноз погоды

Панорама фірм

Для розвитку бізнесу
Львівська торгово-промислова палата Польсько-українська господарча палата Німецько-український партнерський проект у сфері бізнесу
Служба Старших Експертів (SES)
Побутова техніка
Електрон-Т
Cупермаркети, торгові центри
Рукавичка
Готелі, мотелі
"Нобіліс"
Банки
Банк "Львів Iдея Банк
Реклама, PR
РІА "Профіль"
Довідка
Інформаційно-довідкові номери Львова
Кав'ярні, ресторани
Kredens Cafe
ЗМІ
Львівська хвиля Львівська газета
Послуги
Глобекс-пост Бізнес-планування "під ключ" Науково-медичний центр Святої Параскеви
ARTcity. Ваш інтер'єр
Громадські організації
Лібертас

Вітаміни для Вашого бізнесу!

Дизайн та проектування (листівки, реклама, календарі, флаєри, борди)

Корпоративні видання "під ключ" (друковані та електронні)

×

Курси валют

Офіційний курс гривні
до іноземних валют

  19.02.2015
10 російських рублів 4.3843
100 польських злотих 742.359
100 ЄВРО 3111.15
100 доларів США 2735.8
100 англійських фунтів стерлінгів 4220.23
всі курси валют

 

Цей день в історії. 2 вересня

назад
2013-09-02 11:16:07

 День нотаріату. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 211/2010 від 22 лютого 2010 р. щорічно цього дня.

Національне свято Соціалістичної Республіки В’єтнам – День Незалежності (1945).

День праці в США і Канаді. Відзначається першого понеділка вересня. Вважається початком нового політичного сезону. В 1894 р. президент США Гровер Клівленд підписав прокламацію, в якій перший понеділок вересня проголошувався федеральним святом «на знак визнання заслуг мільйонів американців, зайнятих створенням громадянського суспільства і промисловості».

Закінчення Другої світової війни (1939-1945). В Токійській бухті на борту американського лінкора «Міссурі» представники Японії підписали офіційний акт про безумовну капітуляцію японських збройних сил. Потім під ним поставили підписи представники союзних держав: США, СРСР, Китаю, Великобританії, Франції, Австралії, Голландії Нової Зеландії, Канади. Церемонія підписання акту тривала 20 хвилин. Від імені Радянського Союзу підпис поставив український генерал Кузьма Миколайович Дерев’янко.

Події дня:

70 років тому (1943) м. Суми визволено від гітлерівських загарбників.

Ювілеї дня:

150 років від дня народження Вільгельма Фрідріха Оствальда (1853-1932), німецького фізикохіміка і філософа-ідеаліста. Автор праць з теорії розчинів електролітів, хімічної кінетики й каталізу. Лауреат Нобелівської премії з хімії (1909). Започаткував видання серії «Класики точних наук»; його роботи сприяли становленню науковедення.

130 років від дня народження Рудольфа Стефана Вайґля (1883–1957), відомого польського та українського медика. Професор, керівник кафедри загальної біології Львівського університету. Закінчив природничий та медичний факультети Львівського університету. Працював спочатку доцентом кафедри зоології Львівського університету, згодом – керівником кафедри загальної біології Львівського університету, директором Львівського Інституту висипного тифу та вірусології (1939-1944); завідувачем кафедри загальної мікробіології Краківського університету та завідувачем кафедри загальної біології Познанського університету (1948-1957). Доктор наук, професор, дійсний член Академії наук у Кракові, член-кореспондент Бельгійської Академії наук. Нагороджений Лицарським орденом св. Григорія за заслуги припинення епідемії тифу в регіонах, де працювали католицькі місії. Напрями наукових досліджень: медична мікробіологія; діагностика, клініка та профілактика інфекційних захворювань; порівняльна мікроанатомія нижчих хребетних. Один із засновників риккетсіології; першовідкривач методу імунізації проти висипного тифу – опрацював метод діагностики цього захворювання, перший виготовив та налагодив виробництво у великій кількості протитифозної вакцини, яка дала змогу припинити епідемію висипного тифу в Галичині, а також в інших регіонах земної кулі. Автор близько 30 наукових праць. Засновник Львівської наукової школи риккетсіологів.

105 років від дня народження Валентина Петровича Глушка (1908-1989), вітчизняного вченого з фізико–технічних проблем енергетики, академіка АН УРСР та АН СРСР, другого після Корольова загальновизнаного формального і неформального лідера радянської космонавтики. Творець першого у світі електротермічного ракетного двигуна і багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія»-«Буран». Його двигуни підіймали в повітря літаки (Як-3, Су-6, Су-7), космічні кораблі «Восток», «Восход» і «Союз», станції «Салют» і «Мир», автоматичні зонди до Місяця й планет (їх досі успішно використовують у спільних російсько-українських та російсько-американських ракетних проектах), ракетоносії «Протон». Загалом під керівництвом В.П. Глушка до 1988 р. були створені понад 50 рідинних ракетних двигунів та їхніх модифікацій, які застосовували й застосовують нині на 17-ти моделях бойових і космічних ракет. Ось декілька цікавих фактів із життя Валентина Петровича Глушка. У 15 років він розпочав листування з Костянтином Ціолковським. Одеського підлітка і видатного теоретика і дослідника повітроплавання й космонавтики поєднували спільні мрії про освоєння космосу за допомогою ракет. Вже через рік – у шістнадцять, Валентин Глушко завершив рукопис своєї першої книги «Проблеми експлуатації планет». Школярем креслить перший проект ракети з рідинним двигуном і намагається побудувати її, публікує науково-популярні статті про космічні польоти: «Завоювання Землею Місяця», «Станції поза Землею». Втім не лише космосом цікавився юний Глушко: у 1920-1922 рр. він навчався в Одеській консерваторії по класу скрипки у професора Столярова. Естетичній складовій у формуванні людської особистості Валентин Петрович надавав не останню роль; мабуть саме тому згодом він справляв неабияке враження на жіноцтво і мав на космодромі репутацію найпершого стиляги і донжуана. Не оминули його і сталінські репресії: 23 березня 1938 р. молодого вченого (тоді вже колеги Сергія Корольова) арештували. Після декількох днів на Луб’янці він зізнався, що брав участь в антирадянській організації та шпигунстві на користь Німеччини. Втім, коли його перевели до Бутирської в’язниці, де він мав чекати суду, молодий вчений (на ту пору йому виповнилося 30 років) відмовляється від усіх свідчень і починає писати листи до Вишинського, Сталіна, Берії. Останній наказав переглянути справу, внаслідок чого й було пом’якшено вирок – система вирішила за доцільніше використати вченого в одній із «шарашок». Таким чином Глушко став головним конструктором казанської «шарашки», де створювали ракетні прискорювачі для літаків. Невдовзі там з’явився Сергій Корольов та інші вцілілі ракетники. Глушко використовував щонайменший шанс аби визволити з таборів  і тюрем своїх колег. Він домігся, щоб зеки-конструктори мали найкраще обладнання, щоб їх ліпше годували. А ще, за спогадами колег, з верхньої кишені його робочої куртки завжди виднілася білосніжна випрасувана хусточка. Довелося Валентинові Петровичу поспілкуватися і з самим Сталіним. На початку 1944 р. генералісимус забажав бачити Глушка. Понад годину тривала розмова, після якої конструктора негайно звільнили; на волю вийшли і всі його колеги.

100 років від дня народження Ізраїля Мойсейовича Гельфанда (1913-2009), видатного вітчизняного вченого-математика, академіка АН СРСР. Після 1989 р. жив і працював у США (був запрошеним професором Гарвардського університету і Массачусетського технологічного інституту; з 1991 р. викладав математику і біологію в Ратгерському університеті). Один із творців теорії нормованих кілець (банахових алгебр). Автор понад 800 статей і 30 монографій. Створив школу по застосуванню математичних методів у біології. Написав підручники з лінійної алгебри, варіаційного числення. Родом з України – народився й виріс у містечку Красні Окни (тепер територія Одещини), юність минула на Вінниччині. В 17 років, маючи неповну середню освіту, переїхав до Москви, де самостійно вивчав математику. Вже за два роки – у дев’ятнадцять – був зарахований до  аспірантури Московського державного університету (унікальний випадок – аспірант не мав вищої освіти); з 1945 р. – професор. Працював у МДУ і в Інституті прикладної математики АН СРСР; разом з іншими радянськими вченими брав участь у розробці радянської водневої бомби. З кінця 50-х років до сфери наукових інтересів ученого увійшли біокібернетика і медична кібернетика. Цікавий факт: Ізраїль Мойсейович був переконаним вегетаріанцем, а з кінця 90-х років – веганцем. Однією з його улюблених цитат, яку він час від часу повторював і яка, безумовно, висловлювала його життєве кредо, були слова єврейського письменника, нобелівського лауреата Іцхока Башевіса-Зінгера: «Ніколи у цьому світі не буде справедливості, допоки людина стоятиме з ножем у руці й знищуватиме тих, хто слабший від неї».

90 років від дня народження Володимира Григоровича Грипича (1923-2005), українського режисера, народного артиста УРСР, народного артиста СРСР. Закінчив Харківський театральний інститут (1949 р., майстерню М. Крушельницького, О. Сердюка). Працював у театрах Луцька, Тернополя, Одеси, Донецька, Запоріжжя. З 1984 р. – головний режисер Чернігівського українського музично-драматичного театру. Поставив вистави «Гайдамаки» з Т. Шевченком, «Зачарований вітряк» за М. Стельмахом, «Незраджена любов» за А. Малишком, «Тіт Андронік» В. Шекспіра. Автор ряду інсценізацій.

Роковини смерті:

40 років від дня смерті Джона Рональда Руела Толкіна (1892-1973), англійського вченого-філолога, письменника; професора Оксфордського університету. Автор наукових праць з історії англійської та скандинавської мов; казок, повістей і романів фентезі, де перелицьовано середньовічні легенди й міфи: «Гобіт, або мандрівка за Імлисті гори» (The Hobbit or There and Back Again), «Листок, намальований Ніґґлом» (Leaf by Niggle), «Фермер Джайлз із Гема» (Farmer Giles of Ham). Найпопулярнішою є казково-рицарська епічна трилогія «Володар перснів» (The Lord of the Rings), екранізована англійським режисером Пітером Джексоном.