ІнфоЛьвів
Сьогодні: 18 жовтня 2019 Про нас | Реклама на порталі
погода Львів прогноз погоды

Панорама фірм

Для розвитку бізнесу
Львівська торгово-промислова палата Польсько-українська господарча палата Німецько-український партнерський проект у сфері бізнесу
Служба Старших Експертів (SES)
Побутова техніка
Електрон-Т
Cупермаркети, торгові центри
Рукавичка
Готелі, мотелі
"Нобіліс"
Банки
Банк "Львів Iдея Банк
Реклама, PR
РІА "Профіль"
Довідка
Інформаційно-довідкові номери Львова
Кав'ярні, ресторани
Kredens Cafe
ЗМІ
Львівська хвиля Львівська газета
Послуги
Глобекс-пост Бізнес-планування "під ключ" Науково-медичний центр Святої Параскеви
ARTcity. Ваш інтер'єр
Громадські організації
Лібертас

Вітаміни для Вашого бізнесу!

Дизайн та проектування (листівки, реклама, календарі, флаєри, борди)

Корпоративні видання "під ключ" (друковані та електронні)

×

Курси валют

Офіційний курс гривні
до іноземних валют

  19.02.2015
10 російських рублів 4.3843
100 польських злотих 742.359
100 ЄВРО 3111.15
100 доларів США 2735.8
100 англійських фунтів стерлінгів 4220.23
всі курси валют

 

Посольство Італії готове підтримати ініціативи України в інтересах її громадян

назад
2013-05-28 09:58:39
Розмова з Фабріціо Романо, Надзвичайним і Повноважним Послом Італії в Україні

Україну й Італію поєднують давні відносини. Ще на початку 2000-х років Італія стала однією з найбажаніших країн для трудових мігрантів з України. Нині можна відверто заявити, що українці зуміли вдало влитися в культурне та соціальне середовище Італії. Понад те, тепер можна говорити про еволюцію еміграційних процесів: з роками все більше емігрантів орієнтується не на роботу у сфері домашнього господарства, а прагнуть реалізувати в цій державі свій професійний потенціал. Про ці й інші нюанси українсько-італійських відносин — в ексклюзивному інтерв’ю «Газети» з Надзвичайним і Повноважним Послом Італії в Україні Фабріціо Романо.

— Якою є динаміка міграційних процесів між Італією та Україною останніми роками?

— Упродовж останніх семи-восьми років українська громада подвоїла свою чисельність. Згідно з останніми даними, з 2005-го до 2011 року з 90 тисяч резидентів вона збільшилася до 200 тисяч і стала однією з найчисленніших в Італії. Йдеться про імміграцію з економічних і соціальних причин, яка не має політичного чинника, що з плином часу ці іммігранти добре інтегрувалися в італійське суспільство.

Однією з важливих характеристик потоків робочої сили з України є її тимчасовість. Український народ, як й італійський, дуже прив’язаний до своєї землі, тому після певного періоду проживання в Італії він повертається в Україну (особливо це стосується західних областей). Ці характеристики нагадали мені внутрішньоєвропейську та трансатлантичну італійську міграцію в другій половині минулого століття. Сказав би, що це ще одна точка зближення наших народів.

Однак останнім часом спостерігаємо еволюцію еміграційних процесів, результати якої, імовірно, проявляться в наступні роки. Якщо наприкінці 1990-х та на початку 2000 рр. українці здебільшого орієнтувалися на зайнятість у сфері домашнього господарства або фізичну працю в промислових районах на півночі Італії, то останніми роками збільшується кількість тих, хто приїжджає в країну, щоб реалізувати свій професійний потенціал. Маю на увазі студентів, дослідників, спортсменів, художників, фахівців і підприємців, яких приваблюють місцеві умови ведення бізнесу.

— Як Ви оцінюєте значення українських імміг­рантів для італійського суспільства?

— Як я вже казав раніше, вважаю, що українці є однією з найбільш продуктивних, мирних, працьовитих та інтегрованих громад — і в соціальному, і в культурному плані. Ще кілька років тому її характеризували жіночий і сезонний фактори, та з часом вона стала потужним і незамінним чинником соціального розвитку держави. Маю на увазі надзвичайно важливу роботу — догляд за літніми людьми. Проте тепер приїзд в Італію стає метою для українців із великою культурною та професійною кваліфікацією. Невипадково останнім часом у геометричній прогресії збільшується кількість заяв у консульство на визнання української освіти та високої професійної кваліфікації. Це є ще одним підтвердженням еволюції еміграції згідно з вимогами світового ринку. Ба більше, зростає число італійців, зайнятих на підприємствах, якими керують іноземці або ж є їхніми засновниками. Серед таких є багато українських громадян.

— Побутує думка, що італійське консульство є одним із найбільш недружелюбних, одним із тих, що найчастіше відмовляє у видачі віз. Що Ви можете на це сказати?

— Офіційні дані спростовують цю інформацію. Кількість відмов у візовому відділі Києва є на тому ж рівні, що й в інших партнерів Шенгенської зони, присутніх в Україні, й дорівнює двом «фізіологічним» відсоткам. Тому твердження, що посольство Італії є особливо суворим під час видачі віз, є необґрунтованим. Якщо реквізити прохачів відповідають вимогам, вони отримують візу згідно з термінами, які передбачено правилами Шенгенської зони та відповідними національними вимогами.

— Італійське посольство в Україні відкрило візові центри в трьох містах держави. Чи плануєте передати їм інші функції, крім прийому документів для отримання віз?

— Серед заходів, які посольство запровадило протягом останніх місяців задля спрощення процедури подачі документів на візу, є співпраця з компанією Visa Management Service (VMS) та відкриття їх представництв у великих містах України. Цей крок був украй необхідним у такій великій державі, як Україна, тому його позитивно сприйняли її громадяни та влада.

Із березня 2013 року філії VMS є у Львові, Одесі та Донецьку. Тепер ми вивчаємо можливості відкриття таких відділень в інших великих містах, зокрема в Харкові. Ці центри приймають документи на отримання віз, у такий спосіб звільняючи громадян від обов’язкової поїздки до Києва. Звичайно, остаточний вердикт у справі та видача дозволу на приїзд в Італію залишається ексклюзивною компетенцією візового відділу в Києві. Для отримання інших консульських послуг (нотаріальних документів, актів цивільного стану, сертифікатів тощо) слід звертатися в консульську канцелярію в столиці України.

Хочу звернути увагу на багаторічну роботу консульського кореспондента у Львові та скоре призначення почесного консула в Одесі. Вони не матимуть стосунку до візових питань, а підтримуватимуть італійських громадян, які проживають або тимчасово перебувають в Україні.

— Після підписання Україною Болонської угоди багато хто вважав, що мури до європейської освіти та кваліфікованої роботи повалено. Проте дипломи українських університетів в Італії і далі не визнають. Що можна зробити в цьому напрямі?

— Хотілося б розрізнити два поняття. Болонська система — це прогресивний процес реформування та поступового зближення різних систем вищої освіти країн-учасниць. Він не стосується конкретного визнання кваліфікацій, що є в Італії.

Визнання навчальних курсів є автономним рішенням університетів і не залежить від національного законодавства.

— Багато українських іммігрантів очікує підписання двосторонньої угоди про пенсійне забезпечення, яка дасть змогу взаємно зараховувати трудовий стаж. Чому з її підписанням зволікають, і що можна зробити для вирішення цього питання?

— Дуже добре розумію очікування багатьох українських працівників, які хотіли б більшого соціального захисту у своїй державі та зарахування періоду, відпрацьованого в Італії. Посольство Італії готове підтримати, в межах своєї юрисдикції, ініціативи уряду України в інтересах своїх громадян, необхідні для можливості укладення двосторонньої угоди про соціальне забезпечення. 

Розмовляла Маріанна Сороневич, Рим

 

ДОВІДКА

Народився 6 січня 1959 року в місті Піза. Закінчив Університет «Ла Сап’єнца» в Римі, юридичний факультет. З 1987 року перебуває на дипломатичній службі в МЗС Італії. У 1989-1990 рр. працював на посаді співробітника відділу кризових ситуацій. У 1990-1992 рр. був другим секретарем Посольства Італії в Яунде. У 1992-1997 рр. — першим секретарем при Посольстві Італії в Москві. У травні 1997 року отримав ранг радника дипломатичної місії та працював при генеральній дирекції з економічних справ і при генеральній дирекції з країн Європи. У 2000-2003 рр. був першим радником при Посольстві Італії в Берліні. У липні 2002 року отримав ранг радника посольства. У травні 2003-го його призначено Надзвичайним і Повноважним Послом Італії в Грузії. З липня 2007 року працює в генеральній дирекції з країн Середземномор’я та Близького Сходу МЗС Італії. З липня 2008-го був керівником відділу кризових ситуацій у Фарнезіні. У січні 2009 року отримав ранг повноважного міністра. З січня 2012-го — Надзвичайний і Повноважний Посол Італії в Києві.